Планувати створення колодязя потрібно вже на стадії планування самої ділянки, обов'язково потрібно враховувати що колодязь повинен копатися там, де грунтові води залягають ближче до поверхні землі. У місці створення колодязя не повинно бути стічних вод, так як це буде забруднювати колодязну воду. Враховувати треба і відстань до самого будинку, чим меншою вона буде, тим менше вам доведеться перекопувати свою ділянку при підводі води в будинок.
Бажано копати колодязь після будівництва будинку, так як під вагою будівельної техніки можливо осипання грунту в шахті. Щоб дізнатися де залягають ґрунтові води проводять так зване розвідувальне буріння. Це завдання потрібно доручити фахівцям в цій справі.
Колодязь складається з водоприймальної частини, шахти або стовбура і оголовка. Глибина колодязя на пряму залежить від глибини розташування грунтових вод, найбільш часті випадки копання криниць на глибину 5 - 15 м. Шахту прокопують у водоносний шар на 1 м. На дно колодязя потрібно помістити шар гравію, це буде своєрідним фільтром. Шахту облицьовують бетонними кільцями, каменем, цеглою або дерев'яними зрубами, це робиться для того, щоб в колодязь не потрапляли поверхневі води і не обсипалася поверхня стовбура. Всі ці роботи є потенційно небезпечними, до того ж досить трудомісткими. Зараз для будівництва колодязів найчастіше використовують бетон. Як і у всіх матеріалів, у нього є свої плюси - темпи будівництва. Бетонні кільця дають можливість швидко зміцнити стінки шахти, а шви закладають цементним розчином. Мінус бетону - зміщення верхніх кілець, в результаті не дуже хороша герметичність. З часом в колодязь може потрапляти грунт, пісок, дрібні камінці.
Оголовок можна зробити з цегли, каменю або дерева, він повинен бути над поверхнею приблизно на 0,75 м. Щоб уникнути попадання сміття в колодязь, оголовок оформляють декоративним дерев'яним зрубом. Для колодязного будиночка не зайвим буде передбачити блокову систему на випадок відсутності електроенергії.