Підземні води бувають 3-х видів: артезіанські, ґрунтові та верховодка.
До поверхні землі найближче розташовується верхівка на глибині всього 2,5-5,5 м над водотривким пластом. Верхівка брудна, і її не використовують. Але є несумлінні бригади, які дійшовши до верхівки зупиняють роботу. Колодязі з такою водою часто пересихають і вода там постійно брудна, з різними домішками.
Далі знаходяться ґрунтові води. Вони також безнапірні і не змінюють свій рівень.
Остання водоносна куля – артезіанські води. Глибина їхнього розташування 75 м і більше. Вода там знаходиться між двома водотривкими кулями. Артезіанські води відносяться до напірних вод і при розтині вони піднімаються свердловиною, виплескуються на поверхню.
Ціни на буріння артезіанських скважин можуть сягати $5 – 7 тис. Тому такі скважини недоступні для більшості людей. Навіть якщо у вас є водопостачання, це не привід виявлятися від свого колодязя чи свердловини, адже часто буває таке, що через велику кількість споживачів води не вистачає. До того ж не завжди вона буде чистою. Ну а якщо централізованої системи немає, то колодязь чи скважина буде одним можливим джерелом води.
То що ж вибрати – колодязь чи свердловину? Всі за і проти розглянемо далі. Вирішивши побудувати колодязь, треба дізнатися про глибину залягання підземної води, її якість, об’єм води, а також і характер порід. Така робота має здійснюватися лише професіоналами, які знають своє справу. Такі породи (глина, пісок та ін) знаходяться в товщі землі пластами і якщо пласт може віддавати воду при розтині шахтою, він водоносний. Такий пласт підстилає водостійка порода: вона не пропускає воду і не віддає її. Підземна вода виникає за допомогою атмосферних опадів. Також криниця харчується інфільтраційною водою, яка потрапляє до нього з неподалік розташованих водойм.
Щоб ваша криниця прослужила вам довго, то обов’язково очищайте дно від мулу щонайменше один раз на 5 років. А якщо у вас свердловина, то регулярно вмикати насос і відкачувати воду. Це потрібно для того, щоби вода не заливалася. Проблеми зі свердловиною можуть виникнути взимку, оскільки після прокачування в шлангу залишається вода і при низьких температурах зона замерзає і може пошкодити шланг. Тоді потрібно виймати його разом із насосом і зливати воду. Але є найлегший спосіб зливу води. Потрібно зробити пару проколів у шлангу вище його з’єднання з насосом гарячою голкою. Тоді вода буде виливатись зі шланга в свердловину, а відчини через свій невеликий розмір ніяк не вплинути на тиск води. У свердловині є ще один недолік – на відміну від колодязя вона не дасть вам чистої води.